Економічна суть плати за забруднення полягає в тому , що :забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати ( компенсу -вати ) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров ' я людей ,об ' єкти житлово - комунального господарства ( житловий фонд , міський транспорт ,зелені насадження тощо ), сільськогосподарські угіддя , водні , лісові , рибні та рек -реаційні ресурси , основні фонди промисловості тощо . При цьому слід враховува -ти , що наразі не йдеться про юридичну відповідальність у повному обсязі за за -б р у д н е н н я н а в к о л и ш н ь о г о середовища .платежі за забруднення стали основою створення місцевих , республі -канського АР Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного се -редовища , незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансу -вання природоохоронних заходів і робіт .Причому плата за забруднення , яка здійснюється в межах ГДВ , ГДС , ТПВ ,тимчасово - погоджених скидів ( ТПС ) відноситься на собівартість продукції( включається до валових витрат і оплачується споживачем , чим реалізованопринцип “ споживач платить ”. До понаднормативного ( понад ГДВ , ГДС , ТПВ ,ТПС ), понадлімітного забруднення застосовуються штрафні санкції , які сплачу -ю т ь с я з а р а х у н о к п р и б у т к у підприємства - з а б р у д н ю в а ч а .В умовах ринкових відносин , конкуренції плата стимулює виробника до зме -ншення рівня забруднення , з метою зменшення ціни продукції та підвищення їїконкурентоспроможності .Слід зазначити , що екологічні нормативи ( ГДВ , ГДС , ТПВ , ТПС ) регулярнопереглядаються і стають більш жорсткими та встановлюються на окремі терміниіз зазначенням природоохоронних робіт , які має виконати підприємство -забруднювач .Проте з часу виходу постанови Кабінету Міністрів України від 13. 01. 1992 р .№ 18 відбулося ряд змін в економіці та законодавстві , отриманий певний досвід всправлянні збору за забруднення навколишнього природного середовища . ТомуМінекоресурсів за погодженням з іншими заінтересованими центральними орга -нами виконавчої влади розробило нову редакцію “ Порядку встановлення норма -тивів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягненняцього збору ”, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р . № 303.Характерною рисою цього Порядку є спрощення системи платежів за забруд -н е н н я навколишньо г о п р и р о д н о г о с е р е д о в и щ а .Зокрема скасована авансова щоквартальна форма плати за забруднення , яка вумовах нестабільності роботи підприємств стала " несправедливою ". Діюча аван -сова форма сплати в багатьох випадках призводила до переплат підприємствами івикликала багато нарікань від них . Тому Порядком встановлено , що збір за забру -днення навколишнього природного середовища сплачується платниками щоквар -тально відповідно до фактичних обсягів викидів ( для стаціонарних джерел забру -днення ), скидів , розміщення відходів та кількості використаного пального ( дляпересувних джерел забруднення ) до 20 числа місяця , що настає за звітним кварта -лом . Остаточна сплата збору за звітний рік проводиться платниками відповідно до

355