Абашина Н., Відейко М. Повість про велике розселення слов’ян. — Київ, 2011.
Айбабин А. И. Этническая принадлежность могильников Крыма IV — первой половины VII в. н. э. // Материалы к этнической истории Крыма. — Киев, 1987.
Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма. — Симферополь, 1999.
Айналов Д. В. Развалины храмов // Памятники христианского Херсонеса. — Вып. I. — Москва, 1905, — С. 1–15.
Аксенов В. С., Михеев В. К. Население хазарского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомольшанский могильник VII-Хвв.»//Хазарский альманах. — Харьков, 2006. — Т. 5.
Артамонов М. И. История хазар. — Ленинград, 1962.
Археологія Української РСР. — Київ, 1971–1974. — Т. I–III.
Археология Украинской ССР. — Київ, 1985-1986 . — Т. 1–3.
Ауліх В. В. Зимнівське городище — слов’янська пам’ятка VI-VII ст. н.е. в Західній Волині. — Київ, 1972.
Баран В. Д. Черняхівська культура. — Київ, 1981.
Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья. — Київ, 1988.
Баран В. Д. Давні слов’яни. — Київ, 1998.
Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Походження слов’ян. — Київ, 1991.
Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. — Київ, 2005. — С. 23–49.
Баранов И. А. Таврика в эпоху раннего средневековья. — Киев, 1990.
Березовец Д. Т. Раскопки в Верхнем Салтове в 1959–1956 гг.// Краткие сообщения Института археологии АН УССР. — Киев, 1962. — Вып. 12. — С. 18–22.
Бідзіля В. І. Залізоплавильні горни середини І тис. н.е. на Південному Бузі // Археологія, 1963. — Т. XV.
Бобринский А. А. Перещепинский клад // Материлы по археологии России. — № 34.
Боровський Я. Є. Походження Києва. Історіографічний нарис. — Київ, 1981
Брайчевський М. Ю. Коли і як виник Київ. — Київ, 1963.
Брайчевський М. Ю. Римська монета на території України. — Київ, 1959.
Брайчевський М. Ю. Біля джерел слов’янської державності. — Київ, 1964.
Брайчевський М. Ю. Походження Русі. — Київ, 1968.
Веймарн Е. В., Айбабин А. И. Скалистенский могильник. — Київ, 1993.
Вернер И. Погребалната находка от Малая Перешчепина и Кубрат-хан на българите. София, 1988.
Высотская Т. Н. Усть-Альминское городище и некрополь. — Киев, 1994.
Грінченко В. А. Пам’ятка VIII ст. в с. Вознесенка//Археологія, 1950. — Т. ІІІ.
Давня історія України. Слов’яно-руська доба. — Київ, 2000. — Т. 3.
Дзиговский А. Н. Очерки истории сарматов Карпато-Днепровских земель. — Одесса, 2003.
Драчук В. С. Системы знаков Северного Причерноморья. — Киев, 1975.
Етнічна історія давньої України. — Київ, 2000.
Залесская В. Н., Засецкая И. П., Каспарова К. В., Львова 3. А., Маршак Б. И., Соколова И. В., Щукин М. Б. Съкровище на хан Кубрат. Култура на българи, хазари, славяни. — София, 1989.
Засецкая И. П. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху. — С.-Петербург, 1994.
Зубарь В. М. Северный Понт и Римская империя. — Киев, 1998.
Зубарь В. М. Таврика и Римская империя. Римские войска и укрепления в Таврике. — Киев, 2004.
Зубарь В. М., Зинько В. Н. Боспор Киммерийский в античную эпоху. — Симферополь-Керчь, 2006.
Зубарь В. М., Сон Н. А. Северо-Западное Причерноморье в античную эпоху. — Симферополь, 2007. — С. 84–88.
Зубарь В. М., Хворостяный А. И. От язычества к христианству. — К., 2000.
Іванцов І. О. Стародавній Київ. — Київ, 2003.
Історія української культури. — Київ, 2001. — Т. 1.
Иванчик А. И. Киммерийцы. Древневосточные цивилизации и степные кочевники в VIII–VII веках до н. э. — Москва, 1996.
Козак Д. Венеди. — Київ, 2008.
Комар А. В. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной Европы, Vita Antiqua 2, 1999. — С. 111–136.
Комар О. В. Ранні хозари у Північному Причорномор’ї // Археологія, 2000. — № 1. — С. 130–142.
Комар А. В. Исторические предпосылки возникновения легенды о полянской дани хазарам по археологическим данным // Хазары, евреи и славяне. — Москва-Иерусалим, 2005. — Т. 16. — С. 207–219.
Комар А. В. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII — начала VIII в., [в:] А. В. Евглевский (ред.), Степи Европы в эпоху средневековья, Донецк (Донецкий национальный университет), 2006, т. 5: Хазарское время, с. 7–244.
Комар А. В. Раздел 6.2. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI — первой половины VIII в. В: Досымбаева А., Жолдасбеков М. (ред.). Западный Тюркский каганат. Атлас. Астана: Service Press, 2013. — С. 671–737.
Крыганов А. В. Крупный пункт (город) Хазарии // Восточноевропейский археологический журнал, 2001. — № 1(8): http://www. archaeology.kiev.ua/journal
Кучера М. П. Слов’яно-руські городища VIII–IX ст. між Саном і Сіверським Дінцем. — Київ, 1999.
Лосицький Ю. Г. Про візантійські базиліки Херсонеса // Археологія. — 1991. — № 2. — С. 83–97.
Магомедов Б. В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001.
Магомедов Б. В. Ольвія і варвари в пізньоантичний період. — Археологія, 2007. — № 4. — С. 47–53.
Магомедов, Б. В. 2008. Мистецтво перехідного періоду: від античності до середньовіччя. Черняхівська культура. В: Скрипник, Г. (ред.). Історія українського мистецтва, Т. 1. Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ. — С. 580–603.
Михайлина Л. Слов’яни VIII–X ст. між Дніпром і Карпатами. — Київ, 2007.
Нидерле Любор. Бытъ и культура древнихъ славянъ. — Ужгород, 2007.
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — Київ, 1990.
Паршина Е. А. Средневековая керамика Южной Таврики // Феодальная Таврика. — Київ, 1974.
Петрашенко О. В. Волинцевська культура на Правобережному Подніпров’ї // Археологія, 1989. — № 2.
Петров В. П. Етногенез слов’ян. — Київ, 1972.
Пиоро И. С. Крымская Готия. — Киев, 1990.
Плетнева С. А. От кочевий к городам. — Москва: Наука, 1967.
Полин С. В. От Скифии к Сарматии. — Киев, 1992.
Приходнюк О. М. Археологічні пам’ятки Середнього Придніпров’я VI–IX ст. н. е. — Київ, 1980.
Приходнюк О. М. Пеньковская культура. — Воронеж, 1998
Приходнюк О. Гуни та протоболгари в Європі. — Київ, 1999.
Приходнюк О. М. Степове населення України та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.) — Київ-Чернівці, 2001.
Приходнюк О. М. Пастирське городище. — Київ-Чернівці, 2005.
Прокопий Кессарийский. История войн // Свод древнейших письменных известий о славянах. — Москва, 1994. — Т. I (I–IV вв.). — С. 170–250.
Рашев Р. Прабългарите през V–VII век. — Велико Търново, 2000.
Редіна Є.Ф., Росохацький О. А. До вивчення гунських старожитностей Північно-Західного Причорномор’я // Археологія, 1994. — № 3. — С. 152–155.
Романчук А. И. Исследования Херсонеса-Херсона. Раскопки. Гипотезы. Проблемы. — Екатеринбург, 2007. — Часть 2. Византийский город.
Ростовцев М. И. Античная декоративная живопись на юге России. — Петроград, 1914.
Русанова И. П. Славянские древности VI–VII вв. — Москва, 1976
Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. — Москва: Наука, 1987.
Седов В. В. Восточные славяне VI–XIII вв. — Москва, 1982.
Седов В. В. Славяне в раннем средневековье. — Москва, 1995.
Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья. — К., 1991.
Симоненко А. В. Сарматы в Таврии. — Киев, 1993.
Сміленко А. Т. Глодоські скарби. — Київ, 1965.
Соломоник Э. И., Домбровский О. И. О локализации страны Дори // Археологические исследования средневекового Крыма. — К., 1968.
Сон Н. А. Тира римского времени. — К., 1993.
Сорочан С. Б. Византийский Херсон. Очерки истории и культуры. — Харьков, 2005. — Ч. 1–2.
Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков, 2000.
Степи Евразии в эпоху средневековья. — Москва, 1981.
Сулимирский Т. Сарматы. — Москва, 2007.
Сухобоков О. В. Славяне Днепровского Левобережья. — Киев, 1975.
Сухобоков О. В. Дніпровське Лісостепове Лівобережжя у VIII–IX ст. — Київ, 1992.
Сымонович, Э. А. 1964. Орнаментация черняховской керамики. Материалы и исследования по археологии СССР, 116, с. 270–361.
Терпиловский Р. В. Киевская и черняховская культуры. Проблема контактов // SP, 2000. — № 4. — С. 303–311.
Терпиловский Р. В. Славяне Поднепровья в первой половине I тысячелетия н.э. — Lublin, 2004.
Тимощук Б. О. Слов’яни Північної Буковини V–IX ст. — Київ, 1976.
Тимощук Б. А. Восточные славяне. От общины к городам. — Москва, 1995.
Толочко П. П. Древний Киев. — Киев, 1976.
Толочко П. П. Київ і Русь. — Київ, 2008.
Томпсон Э. А. Гунны. Грозные воины степей. — Москва, 2008.
Україна-Європа: Хронологія розвитку. З давніх часів до пізньої античності. — Київ, 2007.
Тортика А. А. Северо-Западная Хазария в контексте истории Восточной Европы. — Харьков, 2006. — С.262–293.
Щукин, М. Б. 1999. Феномен черняховской культуры эпохи Константина-Констанция, или что такое черняховская культура? Stratum plus, 4, с. 66–101.
Щукин М. Б. 2005 Готский путь: Готы, Рим и черняховская культура. — С.-Петербург.
Этнокультурная карта территории Украинской ССР в I тыс. н. э. — Киев, 1985.
Юренко C. П. Днепровское Лесостепное Левобережье в VII-VIII вв. — Киев, 1993.
Якобсон А. Л. Раннесредневековый Херсонес // МИА. — № 63. — 1959. — С.177–182.
Buko A. Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej. — Warszawa, 2005.
B. Chropovsky Die Slaven. Historische, politische bnd kulturelle Entwicklung und Bedeutung. — Praga,1988
Hungarian Archaeology at the Turn of the Millenium. — Budapest, 2003.
Isztvanovits E., Kuksar V. Sarmatians through the eyes of strangers. The sarmatian warrior//International Connections of the Barbarians in the 1st — 5th centuries AD. — Muzeumi Euzetek(Asczod), 51. — 2001. — P.139–163.
Körösfői, Z. 2010. A marosszentanna-Csernyahov kultúra lelőhelyei a Nagy-Küküllő. Felső folyása mentén. Erdély és kapcsolatai a kora népvándorlás korában S. 95–160.
Littleton C.S., Malcor L.A. From Scythia to Camelot. — New York — London, 2000.
Schultze, E., Strocen’, B. 2008. Keramik mit ovalen Facetten. Eurasia antiqua, 2008,
S. 267–332.
Rolle R., Gorelik M.V. Panzerreiter in der nirdpontisch-kaspischen Steppen // Золото степу. Археологія України. — Київ-Шлезвіг, 1991.
Sulimirski T. The Sarmatians. — New York: McGraw-Hill., 1970.
Werner J. Der Grabfund von Malaja Perescepina und Kuvrat, Kagan der Bulgaren. — Munchen, 1984.