Log In
Or create an account ->
Imperial Library
Home
About
News
Upload
Forum
Help
Login/SignUp
Index
Cover
Title
Умберто Еко Ім´я рози
Середньовіччя Умберто Еко
ЯСНА РІЧ, РУКОПИС
ПРИМІТКА
ПРОЛОГ
Умберто Еко Ім´я рози
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
Першого дня час перший, де подорожні прибувають під обитель, а Вільям дає доказ неабиякої проникливості
Першого дня ЧАС ТРЕТІЙ, де Вільям провадить вельми пожиточну бесіду з абатом
Першого дня ЧАС ШОСТИЙ, де Адсо замиловується порталом церкви, а Вільям знову зустрічається з Убертином Казальцем
Першого дня КОЛО ЧАСУ ДЕВ'ЯТОГО, де Вільям провадить учену бесіду із Северином-зіллярем
Першого дня ПІСЛЯ ЧАСУ ДЕВ'ЯТОГО, де описано відвідини скрипторію і знайомство з багатьма вченими мужами, переписувачами та рубрикаторами, а також зі сліпим старцем, який очікує Антихриста
Першого дня ВЕЧІРНЯ, де описано відвідини решти абатства, Вільям доходить деяких висновків щодо смерті Адельма і провадить бесіду з братом-склярем про скельця для читання та про видіння у тих, хто занадто любить читати
Першого дня ПОВЕЧЕР'Я, де Вільям і Адсо тішаться радою гостинністю абата і вислуховують гнівливі слова Хорхе
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Другого дня ПОЛУНОШНИЦЯ, де пару годин містичного щастя обриває вельми кривава подія
Другого дня ЧАС ПЕРШИЙ, де Бенцій з Упсали звіряє дещо, ще дещо звіряє Беренґарій з Арунделя, а Адсо дізнається, що таке правдиве покаяння
Другого дня ЧАС ТРЕТІЙ, де вибухає сварка між простаками, Аймар з Александрії на щось натякає, а Адсо розважає про святість і екскременти диявола. Відтак Вільям з Адсом повертаються у скрипторій, Вільям бачить дещо цікаве, утретє бесідує про дозволеність сміху, але в кінцевому підсумку не може роздивитись те, що хотів би
Другого дня ЧАС ШОСТИЙ, де Бенцій повідає дивну історію, яка з 'ясовує деякі неподобні речі з життя обителі
Другого дня ЧАС ДЕВ'ЯТИЙ, де виявляється, що настоятель пишається багатствами своєї обителі і побоюється єретиків, а насамкінець Адсо починає сумніватися, чи добре він зробив, пустившись у мандри по світі
Другого дня ПІСЛЯ ВЕЧІРНІ, де, хоч розділ цей короткий, старець Алінард повідає чимало цікавого про лабіринт і підказує, як в нього увійти
Другого дня ПОВЕЧЕР'Я, де відчиняється вхід у Вежу, по якій блукає таємничий відвідувач, вигулькує таємне послання, написане чорнокнижницькими знаками, і щезає, заледве знайдена, книга, пошуки якої триватимуть протягом багатьох інших розділів, та й не останньою пригодою є крадіжка цінних Вільямових лінз
Другого дня НІЧ, де нарешті вдається проникнути в лабіринт, уздріти дивні видіння і, як се буває в лабіринтах, загубитися
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
Третього дня ВІД ХВАЛИТЕН ДО ЧАСУ ПЕРШОГО, де у келії зниклого Беренґарія знаходять рядно, забрукане кров 'ю, от і все
Третього дня ЧАС ТРЕТІЙ, де Адсо у скрипторії замислюється над історією свого ордену і над долею книг
Третього дня ЧАС ШОСТИЙ, де Адсо вислуховує звірення Сальватора, які важко підсумувати кількома словами, але які надихають його на довгі, тривожні розмисли
Третього дня ЧАС ДЕВ'ЯТИЙ, де Вільям розповідає Адсові про велику ріку єресі, про роль посполитих у церкві, про свої сумніви стосовно пізнаваності універсальних законів і мимохідь пояснює, як він розгадав чорнокнижницькі знаки, що їх залишив Венанцій
Третього дня ВЕЧІРНЯ, де знов точиться бесіда з настоятелем, Вільямові спадають на гадку деякі неймовірні ідеї, як розгадати загадку лабіринту, і йому це якнайрозсудливіше вдається. Відтак подають сир в мундурі
Третього дня ПІСЛЯ ПОВЕЧЕР'Я, де Убертин повідає Адсові історію фра Дольчина, а ще інші історії Адсо сам пригадує або вичитує в бібліотеці, відтак йому трапляється зустріти дівчину прегарну й грізну, мов військо, що вишикувалось до бою
Третього дня НІЧ, де Адсо у сум'ятті душі сповідається Вільямові і розмислює над функцією жінки у плані сотворення, але потім знаходить труп чоловіка
ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Четвертого дня ХВАЛИТНИ, де Вільям із Северином оглядають Беренґаріїв труп, виявляють, що язик його чорний, а се дивна річ у потопельника. Відтак мова йде про небезпечні трутизни і про одну давню крадіжку
Четвертого дня ЧАС ПЕРШИЙ, де Вільям примушує спершу Сальватора, а потім — келаря розповісти про своє минуле, Северин віднаходить украдені лінзи, Никола приносить нові, а Вільям шістьма очима береться розшифровувати рукопис Венанція
Четвертого дня ЧАС ТРЕТІЙ, де Адсо б'ється у любовних переживаннях, тоді надходить Вільям з Венанцієвим текстом, який, навіть розгаданий, зостається загадковим
Четвертого дня ЧАС ШОСТИЙ, де Адсо йде по трюфелі і спостерігає за прибуттям міноритів, вони довго бесідують з Вільямом та Убертином, і з'ясовуються деякі вельми сумні речі про Йоана XXII
Четвертого дня ЧАС ДЕВ'ЯТИЙ, де прибувають кардинал Поджетто, Бернард Ґі та інші авіньйонці, а потім кожен робить щось інше
Четвертого дня ВЕЧІРНЯ, де Алінард, схоже, постачає цінні відомості, а Вільям описує свій метод досягти ймовірної істини через низку достеменних помилок
Четвертого дня ПОВЕЧЕР'Я, де Сальватор веде річ про несвітські чари
Четвертого дня ПІСЛЯ ПОВЕЧЕР'Я, де описано ще одні звідини лабіринту, мандрівники прибувають на поріг finis Africae, та увійти не можуть, бо невідомо, що таке перший і сьомий з чотирьох, і врешті з Адсом знов стається напад любовної недуги, сього разу високовчений
Четвертого дня НІЧ, де Сальватор жалюгідно дає себе спіймати Бернардові Ґі, Адсову кохану дівчину хапають як відьму і всі йдуть спати ще нещасливіші й занепокоєніші, ніж раніше
ДЕНЬ П'ЯТИЙ
П'ятого дня ЧАС ПЕРШИЙ, де точиться братня дискусія про убогість Ісуса
П'ятого дня ЧАС ТРЕТІЙ, де Северин розповідає Вільямові про якусь дивну книгу, а Вільям викладає перед легатами нечуване вчення про мирське правління
П'ятого дня ЧАС ШОСТИЙ, де знаходять убитого Северина, але ніде не видно книги, яку він був знайшов
П'ятого дня ЧАС ДЕВ'ЯТИЙ, де чиниться справедливий суд і складається прикре враження, що всі помиляються
П'ятого дня ВЕЧІРНЯ, де Убертин рятується втечею, Бенцій починає дотримуватися законів, а Вільям розмірковує над всілякими різновидами розкошелюбства, побаченими за той день
П'ятого дня ПОВЕЧЕР'Я, де лунає проповідь про пришестя Антихриста, натомість Адсо відкриває для себе силу власних імен
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Шостого дня ПОЛУНОШНИЦЯ, де «вельможі сидять», — а Малахія валиться на землю
Шостого дня ХВАЛИТНИ, де призначено нового келаря, але не нового бібліотекаря
Шостого дня ЧАС ПЕРШИЙ, де Никола повідає всяку-всячину і вершаться відвідини скарбниці
Шостого дня ЧАС ТРЕТІЙ, де Адсо, слухаючи «День гніву», — має видіння або, якщо завгодно, бачить сон
Шостого дня ПІСЛЯ ЧАСУ ТРЕТЬОГО, де Вільям тлумачить Адсові його сон
Шостого дня ЧАС ШОСТИЙ, де відтворюється історія бібліотекарів і виринають ще деякі відомості про таємничу книгу
Шостого дня ЧАС ДЕВ'ЯТИЙ, де настоятель відмовляється вислухати Вільяма, розводиться про мову самоцвітів і виказує бажання припинити розслідування цих сумних трапунків
Шостого дня МІЖ ВЕЧІРНЕЮ І ПОВЕЧЕР'ЯМ, де коротко оповідається про довгі години розгубленості
Шостого дня ПІСЛЯ ПОВЕЧЕР'Я, де Вільям сливе припадково відкриває таємницю, як увійти у finis Africae
ДЕНЬ СЬОМИЙ
Сьомого дня НІЧ, де назва, щоб підсумувати дивовижні одкровення, про які тут мова, мала б бути така ж завдовжки, як сам розділ, а це суперечить звичаям
Сьомого дня НІЧ, де сіпається екпіроза, а з причини надміру чеснот верх беруть пекельні сили
ОСТАННІЙ АРКУШ
ГЛОСАРІЙ
Note_n_1
Note_n_2
Note_n_3
Note_n_4
Note_n_5
Note_n_6
Note_n_7
Note_n_8
Note_n_9
Note_n_10
Note_n_11
Note_n_12
Note_n_13
Note_n_14
Note_n_15
Note_n_16
Note_n_17
Note_n_18
Note_n_19
Note_n_20
Note_n_21
Note_n_22
Note_n_23
Note_n_24
Note_n_25
Note_n_26
Note_n_27
Note_n_28
Note_n_29
Note_n_30
Note_n_31
Note_n_32
Note_n_33
Note_n_34
Note_n_35
Note_n_36
Note_n_37
Note_n_38
Note_n_39
Note_n_40
Note_n_41
Note_n_42
Note_n_43
Note_n_44
Note_n_45
Note_n_46
Note_n_47
Note_n_48
Note_n_49
Note_n_50
Note_n_51
Note_n_52
Note_n_53
Note_n_54
Note_n_55
Note_n_56
Note_n_57
Note_n_58
Note_n_59
Note_n_60
Note_n_61
Note_n_62
Note_n_63
Note_n_64
Note_n_65
Note_n_66
Note_n_67
Note_n_68
Note_n_69
Note_n_70
Note_n_71
Note_n_72
Note_n_73
Note_n_74
Note_n_75
Note_n_76
Note_n_77
Note_n_78
Note_n_79
Note_n_80
Note_n_81
Note_n_82
Note_n_83
Note_n_84
Note_n_85
Note_n_86
Note_n_87
Note_n_88
Note_n_89
Note_n_90
Note_n_91
Note_n_92
Note_n_93
Note_n_94
Note_n_95
Note_n_96
Note_n_97
Note_n_98
Note_n_99
Note_n_100
Note_n_101
Note_n_102
Note_n_103
Note_n_104
Note_n_105
Note_n_106
Note_n_107
Note_n_108
Note_n_109
Note_n_110
Note_n_111
Note_n_112
Note_n_113
Note_n_114
Note_n_115
Note_n_116
Note_n_117
Note_n_118
Note_n_119
Note_n_120
Note_n_121
Note_n_122
Note_n_123
Note_n_124
Note_n_125
Note_n_126
Note_n_127
Note_n_128
Note_n_129
Note_n_130
Note_n_131
Note_n_132
Note_n_133
Note_n_134
Note_n_135
Note_n_136
Note_n_137
Note_n_138
Note_n_139
Note_n_140
Note_n_141
Note_n_142
Note_n_143
Note_n_144
Note_n_145
Note_n_146
Note_n_147
Note_n_148
Note_n_149
Note_n_150
Note_n_151
Note_n_152
Note_n_153
Note_n_154
Note_n_155
Note_n_156
Note_n_157
Note_n_158
Note_n_159
Note_n_160
Note_n_161
Note_n_162
Note_n_163
Note_n_164
Note_n_165
Note_n_166
Note_n_167
Note_n_168
Note_n_169
Note_n_170
Note_n_171
Note_n_172
Note_n_173
Note_n_174
Note_n_175
Note_n_176
Note_n_177
Note_n_178
Note_n_179
Note_n_180
Note_n_181
Note_n_182
Note_n_183
Note_n_184
Note_n_185
Note_n_186
Note_n_187
Note_n_188
Note_n_189
Note_n_190
Note_n_191
Note_n_192
Note_n_193
Note_n_194
Note_n_195
Note_n_196
Note_n_197
Note_n_198
Note_n_199
Note_n_200
Note_n_201
Note_n_202
Note_n_203
Note_n_204
Note_n_205
Note_n_206
Note_n_207
Note_n_208
Note_n_209
Note_n_210
Note_n_211
Note_n_212
Note_n_213
Note_n_214
Note_n_215
Note_n_216
Note_n_217
Note_n_218
Note_n_219
Note_n_220
Note_n_221
Note_n_222
Note_n_223
Note_n_224
Note_n_225
Note_n_226
Note_n_227
Note_n_228
Note_n_229
Note_n_230
Note_n_231
Note_n_232
Note_n_233
Note_n_234
Note_n_235
Note_n_236
Note_n_237
Note_n_238
Note_n_239
Note_n_240
Note_n_241
Note_n_242
Note_n_243
Note_n_244
Note_n_245
Note_n_246
Note_n_247
Note_n_248
Note_n_249
Note_n_250
Note_n_251
Note_n_252
Note_n_253
Note_n_254
Note_n_255
Note_n_256
Note_n_257
Note_n_258
Note_n_259
Note_n_260
Note_n_261
Note_n_262
Note_n_263
Note_n_264
Note_n_265
Note_n_266
Note_n_267
Note_n_268
Note_n_269
Note_n_270
Note_n_271
Note_n_272
Note_n_273
Note_n_274
Note_n_275
Note_n_276
Note_n_277
Note_n_278
Note_n_279
Note_n_280
Note_n_281
Note_n_282
Note_n_283
Note_n_284
Note_n_285
Note_n_286
Note_n_287
Note_n_288
Note_n_289
Note_n_290
Note_n_291
Note_n_292
Note_n_293
Note_n_294
Note_n_295
Note_n_296
Note_n_297
Note_n_298
Note_n_299
Note_n_300
Note_n_301
Note_n_302
Note_n_303
Note_n_304
Note_n_305
Note_n_306
Note_n_307
Note_n_308
Note_n_309
Note_n_310
Note_n_311
Note_n_312
Note_n_313
Note_n_314
Note_n_315
Note_n_316
Note_n_317
Note_n_318
Note_n_319
Note_n_320
← Prev
Back
Next →
← Prev
Back
Next →