Log In
Or create an account -> 
Imperial Library
  • Home
  • About
  • News
  • Upload
  • Forum
  • Help
  • Login/SignUp

Index
Титульна сторінка Copyright Page Also By Марія Маринченко Я – ЖІНКА! РЕВЕРАНСИ ДОЛІ: Збірка автобіографічних віршів "Переповнює бажання прикрасити життя. | Та чогось неймовірного у ньому досягнути, | Побігти невідомими стежками навмання, | Назустріч новим горизонтам руки простягнути." "Поміж рядків обійму Вашу душу. | До неї серцем тихо пригорнусь. | "Буває все" – признатись мушу | Та я сміюсь й ніколи не здаюсь." "Тоді, ще років декілька назад, | За зустріч цю я б віддала багато. | Сьогодні випадково стріла Вас | Та зрозуміла: "Невелика втрата." "Інколи, я закриваюсь у собі. | Відновлюю свої душевні сили. | Я хочу, щоб холодні ті вітри | Повз мою душу стороною пролетіли." "Я веселкою майну | Поміж вами, люди. | Настрій гарний принесу. | Хай вам радість буде." "Розкажи мені, доленько, про майбутнє моє. | Чим тішитись та журитись у житті я буду? | Віддай те найкраще, що у тебе для мене є. | Я щиро тобі віддячу та добра твого не забуду." "Як день без нічки не буває, | Так і хмаринок в небі без дощу. | Я себе знову тихо запитаю: | "Чому у душу я нікого не впущу?" "Будь собою й роби, що треба. | Свою зірку не знімеш з неба. | Все життя вона буде світити, | Доки ти на землі будеш жити." "Як невпинно біжить колія життя. | З нею – мої зими, весни, літа та осені. | Щось придбала, а щось маю від сповиття. | Є у долі люди бажані, а є вітром занесені." "Я йшла з минулого в майбутнє. | Не знаючи куди, я йшла. | Та випадковість – незабутня. | Моя душа твою таки знайшла." "Стану сонечком твоїм, зірочкою у небі. | Загадковим місяцем прилину до тебе. | Хмаркою синьоокою загляну в очі милі. | У краплинці дощику подарую тобі себе." "У мого смутку – твої вродливі очі. | У твого серця – смуток мій, печаль. | Пішли в минуле наші таємничі ночі. | Безповоротно... Назавжди... На жаль..." "Так багато у світі різних доріг | Та лиш одна із них веде додому. | Коли стаємо ми на рідний свій поріг, | То залишаємо за ним і біль, і втому." "Радітиму я всьому тому, що маю – | Неба блакиті, рідному краю... | І цілий світ в обіймах я своїх тримаю. | Мрію про життя, подібне до раю." "Я вже не хочу бути красивішою. | Нехай усі мої літа тихенько йдуть | Та мрію бути трохи щасливішою, | Щоб довго ще іти у добру путь." "Пошарпані листки з минулого | Перегортаю у вечірній тиші. | Вони фрагментом є забутого, | Що озивається в душевній ніші." "Живу... Радію, плачу і сміюся. | Свідомо розумію, що життя – одне. | Я долі посміхаюсь... Не здаюся... | Ця мить ніколи вже назад не поверне." "Я у неба просила щасливої долі. | Розмовляла з нічкою, зорями та місяцем. | Стрічала ніжне сонечко у росянім полі. | Довірливо мовчала я із чистим джерельцем." "Я ще довго зможу тебе чекати. | Що існуєш ти, своїм серцем вірю. | Я зумію ще по-справжньому покохати. | Що тебе немає, ніколи я не повірю." "Я знаю, моє кохання, що ти десь є. | Ти просто ще не зустрілося мені у дорозі. | Знову зима і весна, літо й осінь спливає. | Посміхається мені сонечко на порозі." About The Author Also By Марія Маринченко
  • ← Prev
  • Back
  • Next →
  • ← Prev
  • Back
  • Next →

Chief Librarian: Las Zenow <zenow@riseup.net>
Fork the source code from gitlab.

This is a mirror of the Tor onion service:
http://kx5thpx2olielkihfyo4jgjqfb7zx7wxr3sd4xzt26ochei4m6f7tayd.onion